РЕФЛЕКСІЯ

РЕФЛЕКСІЯ — психологічний механізм організації самоаналізу, який здійснюється через внутрішню роботу особистості, спрямовану на осмислення себе, своєї поведінки, власних дій і станів, самопізнання власного духовного світу, самоаналіз практичного життєвого досвіду, подій. Походить від пізньолат. reflexio — обернення назад, відображення, віддзеркалення.

Поняття Р. у широкому розумінні розглядають як своєрідний діалог із самим собою. Рівень розвитку Р. корелює зі здатністю до самоконтролю і впливає на темпи розвитку особистості та реалізації її окремих потенціальних індивідуальних властивостей, зокрема розвитку освіченості, моральних якостей, уявлень про етику.

Нині розвивається 4 основних підходи до вивчення Р.: кооперативний, комунікативний, когнітивний, особистісний. Кооперативний спрямований на вивчення Р. у процесах групової взаємодії та координації рольових стосунків; комунікативний (соціально-психологічний) — у процесі міжособистісного спілкування; когнітивний (інтелектуальний) — у процесі мислення та самоаналізу; особистісний (загальнопсихологічний) — у процесі самоусвідомлення та особистісного розвитку.

Для спеціалістів фармації розуміння механізмів Р. є корисним при проведенні особистісної психогігієни, а також для ефективного управління комунікативними процесами. Професійне спілкування спеціалістів фармації з відвідувачами аптек потребує високого рівня Р., щоб забезпечити його високу ефективність і психологічну безпеку. Р. у цьому разі є основним механізмом сприймання та розуміння в міжособистісному спілкуванні. Р. комунікативних процесів полягає в усвідомленні тим, хто спілкується, того, як він сприймається партнером по спілкуванню. Це вже не просто знання іншого, а знання того, «як він розуміє мене» — своєрідний подвоєний процес віддзеркалення один одного. З огляду на явище Р. у ситуації міжособистісного спілкування кожен із партнерів себе уявляє одночасно в 4 позиціях: 1) який він сам по собі; 2) яким він себе бачить; 3) яким бачить його партнер; 4) яким йому бачиться його образ в уяві партнера.

Отже, досягнення стану взаєморозуміння партнерів по спілкуванню — це складний процес, спрямований на наближення комплексу уявлень один про одного до реальної дійсності, в якому велике значення має адекватна самооцінка. Чим менше будуть розбіжності в уявленнях про себе та інших і чим ближчі вони будуть до реальної дійсності, тим кращого взаєморозуміння та плідної взаємодії можна досягти. Вперше спілкування як рефлексивний процес описано Дж. Холмсом. Далі Г. Ньюк і Ч. Кулі навели ускладнені ситуації. Загальна модель Р. наведена в підручнику соціальної психології Г. Андреєвої.

Практическая психология для менеджеров / Под. ред. М.К. Тутушкиной. — СПб., 1998; Психология и этика делового общения / Под ред. проф. В.Н. Лавриненко. — М., 2005; Словник-довідник для фахівців фармації з питань управління та економіки / За ред. В.П.Черних. — Х., 2001; Толочко В.М., Міщенко І.В., Медвєдєва Ю.В. та ін. Психологічні аспекти в роботі з проблемними покупцями // Фармац. кур’єр. — 2013. — 1–2; http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D1%84%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B8%D1%8F


Інші статті автора